Суїцидальна поведінка підлітків: причини і профілактика

Дитячий суїцид – це те, чого практично завжди можна уникнути. Головне, що для цього необхідно – це вчасно помітити тривожні сигнали.

Жодна дитина не вирішить піти з життя і втілити своє рішення за лічені години. Як правило, подібні думки зріють в голові у дитини не один день, і навіть не тиждень. І весь цей час дитина відчайдушно звертається до дорослих, різними способами даючи зрозуміти , що їй дуже погано.

Батьки і вчителі повинні пам’ятати про те, що підлітки потребують особливої уваги і підтримки. Вони хочуть, щоб їх сприймали, дослухалися до їхніх думок, поважали і підтримували .

Завдання дорослих, які оточують дітей, – бути уважними і ресурсними. Тими людьми, до яких дитина прийде у разі потреби.

Проблеми підлітків, які найбільш часто стають причиною самогубств підлітків

Сварка з друзями. Причому сварка може бути через абсолютного дрібниці.
Розлука з коханою людиною або її зрада. У підлітковому віці діти впевнені, що перше кохання – це назавжди і ставляться до нього вкрай серйозно.
Смерть кого-небудь з близьких родичів.
Часте потрапляння дитини в стресові ситуації.
Складна психологічна обстановка в сім’ї – сварки з батьками, скандали батьків між собою, їх розлучення.
Затяжний депресивний стан підлітка.
Проблеми дитини з наркотиками. Як правило, наркотична залежність тягне за собою фінансові проблеми і проблеми з правоохоронними органами.
Ігрова залежність і залежність від Інтернету.
Насильство в сім’ї. Найчастіше підліток вважає себе винним в тому, що відбувається і боїться розповісти дорослим про те, що відбувається.
Підліткова вагітність. Вагітність дівчинки-підлітка стає приводом для суїциду приблизно в 21% всіх випадків.

Ознаки, що свідчать про те, що можливий дитячий та підлітковий суїцид

Розмови дитини про самогубство, нездорові фантазії на цю тему, акцентування уваги на епізодах суїцидів у фільмах, новинах.
Поява в дитини літератури про суїциди, перегляд відповідної інформації в Інтернеті.
Спроби дитини усамітнитися. Прагнення до самотності, відмова від спілкування не завжди свідчить про схильність до самогубства, але завжди говорить про моральний дискомфорт дитини.
Розмови і роздуми дитини про те, що вона абсолютно нікому не потрібна, що в тому випадку, якщо вона зникне, її ніхто не буде шукати, і навіть не помітить її відсутності. Ні в якому разі не залишайте такі заяви без уваги і не жартуйте над ними. Постарайтеся з’ясувати причину подібного настрою і переконати дитину в зворотному.
Навіть музика чи живопис можуть послужити симптомами для батьків про те, що щось не так. Звертайте увагу на те, яку музику слухає ваша дитина.
Дарування своїх улюблених і найбільш цінних речей, з якими вона раніше не розлучалася, друзям.
Ретельно замасковані спроби дитини попрощатися з вами – незвичні розмови про любов до вас, спроби закінчити всі свої справи якомога швидше.

Форми профілактики підліткової суїцидальної поведінки учнів у школі

Дотримання педагогічної етики педагогами.
знання вікової психології педагогами;
Виявлення і допомога підліткам, схильним до суїцидальної поведінки.
Патронаж сімей, у яких проживають діти “групи ризику”, використання прийомів сімейної психотерапії, надання консультативної допомоги батькам.
Формування в учнів таких понять, як “цінність людського життя”, “мета та смисл життя”, а також індивідуальних прийомів психологічного захисту у складних життєвих обставинах.

Фактори, які сприяють утвердженні цінності життя та запобігають суїцидальним проявам поведінки підлітків

Серед культурних та соціально-демографічних факторів виділяють:

участь у громадській діяльності (спортивні змагання і події, клуби, товариства тощо);
доброзичливі, врівноважені стосунки з однолітками у навчальному закладі;
гарні стосунки з вчителями та іншими дорослими;
підтримка з боку близьких людей.

Сприятливий клімат в сім’ї, коли:

розвинуті навички спілкування у сім’ї;
добрі, сердечні, щирі стосунки між усіма членами сім’ї;
батьки розуміють потреби та особливості розвитку неповнолітніх;
батьки дослухаються до своїх дітей, підтримують у складних життєвих ситуаціях;
є підтримка підлітків сім’єю у всіх сферах.

Особистісні якості неповнолітніх також можуть виступати захисними факторами у підлітків та юнаків:

уміння спілкуватися з однолітками і дорослими;
впевненість у собі, своїх силах, переконаність у здатності до досягнення життєвих цілей;
уміння шукати і звертатися за допомогою при виникненні труднощів, наприклад, у навчальному закладі;
прагнення радитися з дорослими при прийнятті важливих рішень;
відкритість до думок і досвіду інших людей;
відкритість до усього нового, здатність засвоювати нові знання.